Проект «Мої Карпати» — це оригінальний авторський погляд на звичні й незвичні українські Карпати через об’єктив Юрія Ковальчика. Карпати в його баченні – це пейзажі з хмарами, каменями, деревами, водопадами й конями. Каміння й гірські потічки, мох і лишаї творять неповторні загадкові рисунки. Окремий цикл становлять роботи із сріблястими водопадами, в яких незворушні камені контрастують із швидкоплинними гірськими потоками. Дивні візерунки із водоростей і трави на потрісканих каменях нагадують древні письмена. Гілки серед чорних каменів як скелети давно вимерлих тварин. Хмари небаченої форми пливуть над горами і торкаються набряклими животами верхівок найвищих смерек. В цих роботах відсутня людина, але скрізь помітні її сліди. Викликає ностальгію стежка із опалими яблуками, туман над плотом, старенькі яблуні. Кілька тонко виконаних натюрмортів розказують про життя людей Карпат. Це вікна зі старою тюллю, за якою допотопний будильник склом вниз, як символ часу, що зупинився. Поруч – запилена стара гасова лампа, павутинки, загадкова гра полисків світла. На стіні селянської хатини – вицвілі сімейні фотографії із портретами живих і померлих родичів. Серед них проводи в армію, весілля і похорони. В кутку розсіяне світло падає на пишні, набиті пір’ям подушки, в яких загубились сни. Серед гір притулився маленький сільський цвинтар. На металевих хрестах – з’їдені часом портрети селянок, старих і молодих, а поміж гір тягнеться дорога і зникає десь на горизонті. В синьому тумані п”ють воду стреножені коні, чутливо прислухаючись до лісових шелестів. Критики знаходять паралелі між деякими із цих робіт і фотографіями геніального американця Едварда Уестона. Крім того, ці твори асоціюються із мелодіями відомої «Карпатської рапсодії» Мирослава Скорика. Родзинкою проекту є унікальна техніка виконання фотографій. Завдяки їй вони виглядають як старовинні естампи, гравюри чи акварелі. Це класичний «hand-made», коли відбитки виготовляються вручну на основі художнього паперу провідних фірм світу і звареної за авторським рецептом фотоемульсії. Рецепт і спосіб нанесення емульсії запатентовані і носять оригінальну назву «емульсіографія». Це перший патент з нової фотографічної техніки, отриманий в роки незалежності України. Фотографії неможливо повторити, кожна світлина є унікальною.
